У традиції нашої Церкви завжди наголошувалося на тому, що татуювання це те, що ніяк не допомагає людині осягнути її основну мету - спасіння своєї душі, а отже є непотрібним та ніяким чином не прикрашає нашого тіла, що є творінням рук Божих. Тому перш ніж наважуватися на цей крок слід дати собі відповідь на запитання: Для чого мені це? Що і кому я хочу цим показати чи довести? Є слова Святого Письма: «Заради померлого не робіть надрізів на тілі вашому, не наколюйте на собі письма. Я Господь» (Лев 19, 29). Для мене цього достатньо, хоча багато хто вважає ці слова зверненням до Старозавітнього люду. А щодо другої частини Вашого запитання, то слід знати, що кожен гріх з якого ми каємося Бог пробачає через Святу тайну Сповіді.