Діти дізналися про життя великого старозавітнього пастиря вибраного народу.

Коли Давид ще був зовсім юним, вже тоді він подобався Богові, адже був надзвичайно відданим кожній справі, яку розпочинав. Бувши пастухом, виявляв сміливість перед дикими звірами, захищав своє стадо перед кожною небезпекою. Тому Бог, бачачи його старання у такій, на перший погляд, незначній справі, точно знав, що Давид буде добрим пастирем вибраного народу, який не покине людей в біді, але захищатиме їх від ворогів.

Давид з власного досвіду переконався, що кожна справа, яка супроводжується молитвою, виходить на добро. Так само повинні робити і ми: якомога частіше звертатися до Бога у молитві: перепрошувати за гріхи, просити чогось для себе чи рідних, і не забувати дякувати за все, що Господь нам дає.