Головною метою нашої сповіді є отримати прощення гріхів, та виконати постанову виправитися. Коли сповідаємося щиро, Господь дарує нам відчуття духовної радості. Тому запорукою доброї сповіді є називати гріхи такими як якими вони були, для того щоб в повній мірі могли відчути, що посповідалися добре і правильно. Раджу вам приступити ще раз до сповіді і визнати гріхи так, як ви вказали їх у своєму запитанні. На майбутнє, готуючись до Св. тайни Сповіді. пам'ятайте про іспит сумління, як один із пунктів доброї сповіді, який значно полегшить розуміння гріха. Ось приклад одного із іспитів сумління: Іспит совісті.

Дорога Тетяно, якщо у вас є сумніви щодо того, чи почув священик гріх, що ви йому сказали на сповіді, то раджу вам задля спокою сумління на наступній сповіді ще раз визнати той гріх, про який ви розповіли. А на майбутнє, якщо виникне така чи подібна ситуація, можна гріх сказати ще раз одразу на сповіді, щоб потім марно не перейматися. Хай Господь благословить. З молитвою за Вас, о. Віталій.

Мабуть мова йде про тих батьків, які не маючи на те причин, не приступають до Святих Тайн. Тоді священик має рацію, адже дитині важко зрозуміти, чому батьки змушують йти до Причастя, при цьому самі того не роблять. Ваша дитина може безперешкодно приступати до Святого Причастя.

Діти, які пройшли курс підготовки до першої Сповіді, а отже розуміють, що кожен поганий вчинок - це непослух Богові, мають як і дорослі практикувати часту сповідь, маючи перед собою добрий приклад своїх батьків.

З цього випливає, що дитина не може приступати до Святого Причастя зовсім не сповідаючись. Слід навчати дітей про важливість та значення сповіді, щоб кожного разу сповідаючись, дитина пам'ятала, що це її перепрошення Бога за свої гріхи,а разом з тим і запрошення Його до свого серденька у Святому Причасті.

Слава навіки! Дорога Ірино, про цей випадок слід було одразу ж повідомити священика, який відправляв Літургію, в іншому разі зробити все, щоб уникнути зневаги Святих Тайн. ( частину одягу де впало Святе Причастя запрати, воду можна вилити у вазони). На майбутнє, протягом якогось часу нехай дитина причащаються тільки Кров'ю Господньою, про що слід попередити священика перед прийняттям Св. Причастя. 

Сповідь - це є особиста річ. Ніхто не може змушувати до сповіді. Іншим питанням є чи у ваших зустрічах був присутній гріх, адже поцілунок між двома закоханими людьми не є заборонений Церквою і не вважається гріхом. Хіба що він є таким, що провокує гріх нечистоти (думки, доторки та інше). Казати їй цього чи ні? Якщо був гріх і впевнені, що вона з нього не сповідалась, то можете порадити. 

Святотацтво - це свідоме затаювання гріха. Так як Ви не знали чи це гріх, але потім дізнавшись визнали його у сповіді, тоді немає жодного гріха в цьому. Однак, в таких випадках краще на сповіді відразу говорити Ваші сумніви, для того щоб їх усунути. Запитавши на сповіді, вже напевне будете знати гріх це, чи ні. 

Євхаристійний піст в нашій Церкві триває щонайменше одну годину до початку Служби Божої.

Партикулярне право УГКЦ говорить:

Кан. 93
(кан. 713, § 2 ККСЦ)
§ 1. Участь вірних у Пресвятій Євхаристії включає належну особисту молитовну підготовку та євхаристійний піст, яким є утримання від споживання їжі впродовж щонайменше однієї години перед початком Божественної Літургії. Вживання природної води та ліків не порушують євхаристійного посту.

Немає жодної перешкоди для участі дівчини чи жінки у спільній молитві, богослужіннях, коли у неї менструальна кровотеча.  Дівчина чи жінка  має право причащатися, приймати інші Святі Таїнства Церкви. Менструація ніколи не була і не буде перешкодою для дії Божої Благодаті, щодо свого улюбленого творіння - жінки. Жінка під час свого менструального циклу може і запрошена активно жити по-християнськи, у тому числі черпати духовну силу і змінювати себе зсередини завдяки всьому, що пропонує їй церковне середовище. Отже, менструація є природним циклом організму жінки. Такою Господь сотворив жінку, а все, що Господь сотворив було дуже добре (див. Книга Буття. 1. 31). Тому жодної перешкоди приступати в цей час до Св. Тайни Сповіді чи Святошго Причастя немає.

Якогось припису закону, що  забороняє вживання їжі перед Сповіддю у нашій Церкві немає. Однак не слід забувати про євхаристійний піст перед прийняттям Святого Причастя. Про особливості євхаристійного посту читаємо у Партикулярному праві УГКЦ:

Кан. 93 (кан. 713, § 2 ККСЦ)

§ 1. Участь вірних у Пресвятій Євхаристії включає належну особисту молитовну підготовку та євхаристійний піст, яким є утримання від споживання їжі впродовж щонайменше однієї години перед початком Божественної Літургії. Вживання природної води та ліків не порушують євхаристійного посту.

§ 2. Вірних заохочується до інтенсивнішого молитовного правила та дотримання строгішого євхаристійного посту, зокрема до приймання Пресвятої Євхаристії натще.