Славімо Його! Найвища ціль любові у подружжі - це жити задля добра і щастя коханої людини. Однак, Заповіді Божі ніхто не відміняв, а тому щасливими маємо робити один одного таким чином, щоб не порушити Божий Закон. Виходячи з цього кожен одружений і люблячий чоловік має зважати в даній ситуації не тільки на свої природні бажання чи потребу, але головно має розуміти свою кохану дружину, як їй у цей момент, що вона відчуває, та чого потребує. Отже, з точки зору чоловіка, цілком неправильно є змушувати свою дружину до статевих стосунків під час менструації.

Щодо другого запитання, то відповідь проста, звісно, що так, якщо ми це дозволяємо. Рукоблудство як ми знаємо є порушенням заповіді "Не чини перелюбу". Мастурбація – це викривлений спосіб залучення статевості в життя, тому що в її основі є не дарування себе іншому чи Богові, а замикання на собі, на своїх власних потребах, прагненнях. Таким чином, мастурбація не веде до здійснення цілі дару статевості. І тому тут стає актуальним інше розуміння гріха в Святому Письмі – відхід від цілі, непопадання в ціль. І суть цього гріха не в тому, що це якийсь вчинок, який викликає покарання, а вчинок, який протирічить Божому задуму людського щастя – людина не реалізовує Божий дар, а марнує його, і тим самим відриває себе від свого справжнього щастя, а задовольняється його імітацією.

Важливе значення у боротьбі з гріхом має наша щоденна молитва, відвідування Святої Літургії, сповідь, Святе Причастя. Тож якщо хочемо подолати якийсь гріх, треба якомога ближче закликати Бога у своє життя. 

Вище вказану відповідь обов'язково перекажіть чоловікові.

З молитвою, о. Віталій.

Дорога Олеся, дуже добре, що Ви усвідомили для себе потребу взяти шлюб, адже спільне життя до вінчання з точки зору нашої віри є гріхом, впевнений, Ви це добре знаєте. Раджу Вам разом прийти до храму на духовну розмову зі священиком, щоб поспілкуватися про ті чи інші питання, що стосуються прийняття Святої тайни Подружжя, впевнений, це допоможе зрозуміти всю важливість та значення шлюбу для вас.

Щодо обов'язкових моментів, про які Ви написали, то про них читаємо у церковному законодавстві, а саме, у Кодексі Канонів Східних Церков: Кан. 783 – § 1. Душпастирі зобов'язані турбуватись про те, щоб вірні готувались до подружнього стану:

1-е - через проповідування і катехизу, відповідно пристосовану до молоді і старших, завдяки чому вірні могли б одержати повчання про значення християнського подружжя, про взаємні обов'язки супругів, а також про головне право й обов'язок, які мають батьки – по змозі дбати про фізичне, релігійне, моральне, суспільне і культурне виховання дітей;

2-е - через особисте повчання наречених перед подружжям, яке б готувало наречених до нового стану.

  • 2. Нареченим католикам наполегливо доручається під час вінчання прийняти Пресвяту Євхаристію.
  • 3. Після вінчання душпастирі повинні подавати супругам допомогу, щоб ті, вірно зберігаючи і шануючи подружній союз, проводили що раз святіше і досконаліше життя в сім’ї.

З повагою, о. Віталій.

Для того, щоб повінчатися у нашому храмі, слід завчасу прийти до нас (не пізніше як за 2 місяці до вінчання), здійснити відповідний запис на певну дату, та вже при зустрічі ознайомитись з деталями підготовки до вінчання. З повагою, о. Віталій

Слава навіки! Дорога Тетяно, ніде у церковному законодавстві УГКЦ не написано, що треба зобов'язувати когось міняти віру для того, щоб повінчатися. Можливо, ваш отець щось інше мав на увазі, або Ви його неправильно зрозуміли, не знаю. Однак, не бачу жодної причини забороняти Вам вінчатися. Тут хіба, що треба зауважити, що це буде так зване мішане подружжя, а отже, на такий шлюб потрібен дозвіл місцевого єпископа, з огляду на різницю віросповідання яка є між вами. По такий дозвіл вас скерує священик, до якого ви звернетесь у питанні Вінчання. З молитвою за Вас, о. Віталій.

Дорога Ірино, Церква завжди готова допомогти молодому подружжю стати на шлях примирення. Тим більше, якщо в цьому зацікавлені обидві сторони, маю на увазі чоловік і жінка. Тож закликаю Вас звернутися напряму до нашого храму та домовитися про катехизацію або ж можете також домовитись про зустріч зі священиком за номером телефону: 096 61 19 515 о. Віталій. 

Слава Ісусу Христу! Я православна, мій майбутній чоловік греко-католик, маємо намір вінчатися 12 червня 2020 року. УГКЦ в цей день не дозволяє вінчання, вінчатися планували в УГКЦ, бо є прихожанами цієї церкви. Православна ж церква має свої інші погляди на таку ситуацію. Де шукати правди? Хочеться наше спільне життя почати в правді перед собою і перед Богом. Підкажіть, Святий Отче як вибрати день?

Слава навіки! Дорога Уляно, так як Ви є прихожанами УГКЦ, то варто шукати вирішення цієї ситуації, саме у своїй церковній спільноті. Заборона, уділення шлюбу в цьому часі зумовлена тим, що це є тиждень після Пятдесятниці, тиждень загальниці. Цю ситуацію можна вирішити, отримавши дозвіл від церковного трибуналу на шлюб в часі загальниці і тоді спокійно вінчатися або ж змінити дату вінчання. 

Так, однак для цього потрібен дозвіл від церковної влади. Тому, що свято Зіслання Святого Духа розпочинає тиждень загальниці, тобто час протягом якого є заборонено без дозволу місцевого єпископа уділяти Св. Тайну Подружжя. Тож з цим питанням Вам потрібно звернутися до церковного суду, що в нашому місті знаходиться за адресою вул. Василіянок, 64. З молитвою за Вас, о. Віталій. 

Слава навіки! Дорога Галино, на мою думку, всьому, що відбувається у нашому житті, є причина та пояснення. 15 років подружнього життя - це дуже довгий час, протягом якого Ви жили як одне ціле, любили та виховували дітей. Думаю, варто запитати себе: А що ж пішло не так, чому все склалося сьогодні саме таким чином?

Як на мене, то Ви маєте зробити все можливе з вашої сторони, щоб зберегти свою сім'ю. Та якщо це якось загрожує Вашому здоров'ю чи здоров'ю ваших дітей то звісно ж пріоритетним тут буде питання безпеки (якщо мова йде про насильство). Добре було б звернутися до священика на духовну розмову, щоб добре зрозуміти в чому справа та отримати пораду як діяти в цій ситуації.

Дорога Тетяно, дотримання чистоти дошлюбних відносин між хлопцем і дівчиною є першим завданням, яке вони мають виконати спільно. Дуже добре та похвально що Ви плекаєте чистоту своїх відносин, однак не слід забувати,що спокуси до гріха як були вчора так мабуть будуть і в майбутньому. Ми своїми вчинками, молитвою маємо робити все, щоб противитися спокусі, а не співдіяти їй. Тому Ви мусите розуміти, що ймовірність гріха в умовах, коли Ви живете разом є набагато більшою.

Молитися за Божу волю дуже добре і правильно але не слід забувати, що головним промінчиком Божого світла у нашому житті є наше сумління. І якщо ми знаємо як до спільного життя до шлюбу ставиться Церква, звісно ж негативно, якщо чуємо голос власного сумління, що підказує що це не зовсім правильно, то значить залишається прийняти те, що Ви молилися за Божу волю і Господь дає Вам чітко зрозуміти якою є Його воля власне через науку Церкви та голос власного сумління. Тому робіть усе, що від вас щоби не втратити те, що плекаєте протягом того часу від коли почали зустрічатись. 

З молитвою за Вас, о. Віталій.

Слава навіки! Дорога Ірино, перебування нареченого за кордоном не є перешкодою, щоб уділити Вам Святу Тайну Подружжя, однак самому обряду вінчання передує ряд обов'язкових організаційних та підготовчих питань, що їх слід вирішити. Тому було б добре, щоб Ви в ближчому часі підійшли до нашого храму та детальніше все обговорили. Також можете подзвонити за телефоном 0966119515. З повагою, о. Віталій.