Не зважаючи на те, що ви хочете брати шлюб у православній Церкві, ви маєте дотримуватися приписів закону Церкви до якої ви належите, тобто Греко-Католицької. А у Католицькій Церкві немає розлучення чи благословення на повторний шлюб, як у Православній Церкві, тому, щоб отримати дозвіл на вінчання у цьому випадку ви маєте звернутися до нашого церковного трибуналу УГКЦ (м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок 64), щоб трибунал відповів чи попередній шлюб укладений у Православній Церкві дійсний, чи є підстави його вважати недійсним. Саме церковний трибунал вирішить як діяти у цій ситуації.

Якщо ви одружитеся без дозволу церковного трибуналу, то цей шлюб для католицької Церкви буде недійсний, тому зрозуміло, що ви не зможете приймати причастя у Греко-католицькій Церкві.

Слава навіки! Ні, не можна, найперше потрібно узаконити подружжя перед державою, тому що ви також покликані до відповідальності перед суспільством, а також виголосити оповіді у храмі до якого ви належите.

Перешкод для одруження у цьому випадку немає, якщо син вашого хресного батька не є вашим братом.

Уділити Таїнство Подружжя священик може, якщо не має із сторін, які мають бажання взяти шлюб, перешкод перед цивільним законодавством, наприклад, щодо віку. Рівно ж, бажано як найскоріше взяти і цивільний шлюб, щоб перед державою також мали права і користали привілеями як «законне подружжя».

Для того, щоб прийняти Таїнство Подружжя, людина насамперед має бути охрещена. Рівно ж брати шлюб із одруженою особою не тільки не можна неохрещеному, але і християнину, оскільки особа, яка є одружена, зв’язана подружніми узами і це є перешкодою до св. Таїнства Подружжя.

Статеві стосунки між чоловіком і дружиною є Богом благословенні. «Будьте плідні, множтеся і наповняйте землю» (Бут. 1, 28). Це завдання доручає Господь сім’ї, закликаючи відповідально сповнювати його. Мета подружжя – творити спільноту життя і любови, у якій, з Божого благословення, народяться діти. Тільки подружжю належить право мати статеві стосунки, або з якихось причин тимчасово відмовитися від них. Причини утримання від інтимних стосунків можуть бути різні: здоров’я, емоційний стан, релігійні мотиви тощо. Рішення про тимчасове утримання (більш або менш тривале) приймає саме подружжя.

Колись статевий акт заради задоволення та приємности вважали гріхом. Тому й існують досі думки, що інтимні стосунки гріховні, і їх варто уникати, зокрема під час посту.

Сьогодні Церква не вважає статевий стосунок гріховним. Приємність, яку отримують подруги від взаємного тілесного, емоційного та духовного єднання, є Богом благословенна. Саме Господь так створив чоловіка й жінку, щоби через взаємну любов вони віднаходили мир і радість в акті цілковитого дарування. Тому Церква не вимагає в подружжя утримуватися від статевих стосунків під час посту. Кожен має самостійно