У світлі Святого Письма і науки Церкви подружжя – це нерозривний союз, заснований самим Богом. Завдяки цьому союзу чоловік і жінка за невідкличною особистою згодою утворюють взаємну спільність. За своєю природою подружжя призначається для добра супругів та народження і виховання дітей. Божественний Спаситель підніс союз між подругами до рівня св. Тайни.

Кожна св. Тайна – це видимий знак, завдяки якому люди, які її отримують, збагачуються невидимою Божою благодаттю. Так і подруги, які укладають шлюб перед Богом і Церквою, отримують благодать, яка їх освячує і зміцнює.

Християнське подружжя є нерозривне і єдине. Перше означає, що подружжя дійсне до смерті. Друге – чоловік може бути вінчаний тільки з однією жінкою, а жінка – тільки з одним чоловіком. Свята Церква зобов’язує душпастирів до того, щоб готували вірних до подружнього стану через проповідування і катехизу, відповідно пристосовану для молоді і старших, які мають намір вступити в подружній стан.

Ви не можете з ним укласти Святу Тайну Шлюбу, так як він по сьогодні перебуває у шлюбі з жінкою, якій присягав перед Богом. У Церкві немає розлучення, однак існує судовий процес визнання шлюбу недійсним. Під час цього судового процесу відбувається з’ясування обставин, за яких було укладене подружжя, вивчення фактів спільного проживання чоловіка і дружини і того, наскільки відповідально вони ставляться до взятих на себе подружніх обов’язків стосовно одне одного та своїх  дітей, а також чи було дотримано канонічну форму вінчання. У разі недодержання принаймні одного  з вищеперелічених пунктів подружжя визнають недійсним. Іншими словами, подружжя не існувало від початку, а тому чоловік і дружина вільні та можуть законно вступити в новий подружній союз. Або ж, навпаки, укладене раніше подружжя визнається дійсним - чоловік і жінка зобов’язані дотримуватися обов’язків, які випливають із його нерозривності. Отже, процес визнання недійсності церковного шлюбу – це один із передбачених церковним законодавцем процесів, за допомогою якого вірні християни, звернувшись до судового органу Церкви, можуть отримати підтвердження недійсності власного церковного шлюбу. 

В місті Івано-Франківську церковний трибунал УГКЦ, який може розглянути вашу справу знаходиться  по вул. Василіянок 64. 

Слава навіки! Належне приготування до святого таїнства Подружжя, до життя у християнському подружжі після шлюбу є обов’язком як Церкви так і подругів. Під час проходження катехизації наречені мають добру нагоду застановитися над основами християнської віри, краще пізнати один одного, обговорити і обдумати основні теми, які стосуються сутності подружжя та родинного життя, усвідомити сутність та зміст святого таїнства Подружжя, визначити роль сім’ї у житті Церкви і без поспіху прийняти остаточне рішення про одруження.

Людина не може бути винною за свої відчуття, вони є такими, якими вони є, але зароджуються від нашого сприйняття. Щодо того, що ви маєте залишити маму, то це не означає забути її, але відійти, стати самостійним. Святе Письмо навчає: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом». Рішення одружитися, має бути відповідальним, самостійним і свідомим. Одружитися, означає взяти відповідальність за свою другу половинку. Тому мама має сприйняти ваше рішення, тому що ви є доросла свобідна людина. Рівно ж ви не маєте почуватися винною, за те що хочете одружитися і почати самостійне життя.

 

Приналежність до Церкви має значення. Бути членом Церкви – означає піклуватися про розвиток своєї Церкви, а не тільки відвідувати . У вашому випадку є мішаний шлюб, коли хтось належить до іншої Церкви. Без дозволу місцевого єпископа УГКЦ ви не можете укласти Таїнство Подружжя. Для того, щоб отримати такий дозвіл Греко-католицька Церква мусить бути впевнена, що майбутній подруг не бути перешкоджати релігійним переконанням греко-католицької сторони і діти будуть виховані в дусі греко-католицької Церкви.Тому укладаючи таке подружжя, потрібно бути впевненим, що відміність приналежності до Церкви не буде негативно впливати на наше подружнє життя.

Зрада є раною подружжя. Але у зраді є причини, тому найперше необхідно зрозуміти, які причини привели до зради. Найперше необхідно просити у Бога сили духовно вистояти, та навернути чоловіка до усвідомлення відповідальності перед подружжям. По друге, необхідно пошанувати свою гідність як жінки, тобто ви маєте сказати чоловікові, що те, що він робить глибоко руйнує подружні відносини, ображає Бога,  Вас  та Церкву перед якими обіцяв бути вірним.

Ваша сила має бути в силі духа, та не відповісти злом на зло. Ви маєте промовити до його сумління вашою гідністю, поставою та вимогливою любовю, а це означає, я тебе чоловіче люблю, але не дозволю топтатися по моїй гідності.

Слава навіки! Насамперед, ви маєте запитати себе, що було перешкодою тому, що ви не повінчалися в Церкві одразу, як вирішили поєднати своє життя, та чи існує ця перешкода сьогодні? Якщо перешкоди немає, крім відсутності свідоцтва про Хрещення(є особи, які можуть підтвердити факт вашого Хрещення), то закликаю вас, якнайскоріше наважитись прийти до храму, та вислухавши курс передподружніх наук, прийняти Св. Тайну Подружжя. 

Найперше хочу подякувати вам за ваше розуміння важливості пройти передшлюбні науки. Щодо того, щоб проходити окремо, то це не є рекомендовано, тому що ви разом маєте переживати свої емоції, враження, обмінюватися думками на спільні почуті думки, а це поодинці зробити важко. Якщо ви вирішили вінчатися, поєднатися на ціле життя, то важливо разом пройти цю сторінку підготовки. Тому раджу вам знайти спосіб, для того, щоб разом пройти передшлюбні науки. Пізніше це оціните, як це важливо і корисно!

Бог створив людину свобідною і розумною, а це означає, що ми маємо свобідно приймати рішення на основі зрілості своєї віри. Кожен із нас вибирає із ким зустрічатися, або не зустрічатися і в цьому суть свободи. Але також ми можемо просити у Господа, щоб він відкривав нам очі, щоб ми могли пізнавати, чи та людина із якою я зустрічаюся, є саме тою особою, з якою я можу розділити своє життя і не матиму страху та недовіри до подруга в подружньому житті.

Кожна людина має роздумувати , чи одружуватися чи ні. Подружжя не є самоціллю, щоб просто бути одруженим, щоб не залишитися самотнім. Подружжя – це є самовідречення себе, щоб послужити іншому. Подружжя – це є союз між чоловіком і жінкою, який заснований Богом і наділенний Його законами і за своєю природою призначається для добра подругів, народження і виховання дітей. У Святому Письмі ми читаємо: «Не добре бути чоловікові самому, сотворю йому поміч, відповідно для нього» (Бт.  2. 18). А питання чи одружуватися, чи ні, це належить до свободи людини. І чи подружжя є тягарем також залежить від світосприйняття особи.